ЛЕСЯ БЕЛЯВСЬКА: «В ПОЛІТИЦІ ЖІНКИ МАЮТЬ МАЙБУТНЄ»
Жінки і політика… Невже ці два поняття можуть так гармонійно вливатися в єдине ціле. Образ жінки прийнято сприймати як тендітний, ніжний, трохи беззахисний, але ніяк не такий жорстокий і безкомпромісний, як політика… Проте багато жінок не тільки прагнуть брати участь у політичних процесах, але й підкорюють їх на свій лад, обходячи при цьому тисячі чоловіків-політиків і гордо посміхаючись їм услід. Отже, що таке «жінка в політиці» – проблема, непорозуміння чи «природний чинник»? Чоловіки-політики в більшості своїй переконані: і перше, і друге. І при цьому залізно аргументують, що жінкам не місце у політичних колах. Однак є достатньо жінок, які спростовують подібні твердження. Зокрема, днями тижневик «Коломийські ВІСТИ» мав чудову нагоду поспілкуватися з представницею слабкої статі, депутатом міської ради, народним обранцем від Коломийського осередку УНП, головою постійної комісії з питань зовнішньоекономічних відносин, регуляторної політики, розвитку малого та середнього бізнесу – Лесею Белявською, яка відповіла на запропоновані десять запитань.
– Пані Лесю, чи легко бути жінкою-політиком?
– Тепер у політиці існує, на мою думку, своєрідний синдром постійного змагання між сильною та слабкою половинами людства. Жінка може бути прекрасним товаришем, співрозмовником, привабливою особою, але коли вона починає зазіхати на пріоритети, які мають місце в реалізації планів будь-якого чоловіка чи проявляє більшу компетентність у тій чи іншій галузі, тоді з боку чоловіків проявляється найчастіше недоброзичливе ставлення або ж невіра в сили жінки-політика. Галицькому регіону притаманна думка, що жінка повинна виступати у ролі берегині сімейного вогнища. Тому нині ми повинні відкрито доводити свою силу та можливості змінити ситуацію на краще.
– Завжди багато задумуєш і плануєш. А що вдалося реалізувати з передвиборчої програми?
– Я є депутатом-мажоритарником і вже втретє виборці обрали мене на тому самому окрузі. Варто зауважити, що під час передвиборчих перегонів я не переконувала людей змінити думку на мою користь, тому вважаю, що чесно займаю місце депутата в міській раді. У своїй роботі намагаюся ставитись до людей з тією приязню і віддачею, якої й сама потребую. Коли до мене звертаються люди, то я за змогою стараюся виконати прохання, і немає значення чи це ранок, обідня година, чи вечірній час, – я завжди готова до виконання своїх прямих обов’язків. Багато депутатських запитів, які я подавала до міської ради, вдалося реалізувати. А коли одразу не виконували прохання, то нагадувала ще раз, бо розумію, що на мене громада поклала надії. Коли аналізую свою роботу і розумію, що з тієї вулиці ніхто не звертався до мене, тоді я сама іду на зустріч з ними: цікавлюся, чи все в них гаразд. Я подаю по два-три запити на засідання міської ради, які, дякуючи Богові, виконуються. Ціную думку мешканців.
– Які проблеми на рівні Коломиї потребують, на Вашу думку, першочергового вирішення?
– У цьому випадку мене як голову постійної комісії з питань регуляторної політики, зовнішньоекономічних зв’язків, малого та середнього бізнесу і приватного підприємця найбільше цікавить питання про прийняття нового Податкового кодексу. Яким він буде для коломийців? Є багато моментів, які необхідно відкорегувати.
– З якими проханнями до Вас звертається громада міста?
– Нещодавно до мене зверталися мешканці вулиці Ранкової, де стоїть колишній сокоекстрактний завод. Там діяльність веде підприємець, який опалює приміщення невідомим матеріалом, створюючи постійний дим і забруднюючи довкілля. Це питання, на мою думку, носить глобальний характер, бо шкодить здоров’ю людей. Тому я неодноразово подавала депутатське звернення, нам також порадили звернутися до обласної санепідемстанції. Звичайно, що такі випадки повинна вирішувати місцева установа, якій треба працювати мобільніше.
– Чому Ви підтримали рішення виконкому щодо підвищення тарифів? Невже вважали, що людям «по кишені» оплатити послуги?
– Дякую за запитання (посміхається). Насправді я не підтримала рішення виконкому, як про це повідомляють місцеві ЗМІ, бо «утрималася» від голосування. Я не була ні «за», ні «проти». І зовсім не вважаю, що така позиція є нечіткою, або ж неоднозначною. Вона також має право на існування.
– Від Вас чи від Вашого оточення хтось коли-небудь вимагав оплати за публікацію статті, в тому числі на шпальтах нашого тижневика? І чому Ви вирішили стати прихильником комунальної газети?
– Ні від мого оточення, а тим паче від мене ніхто ніколи не вимагав оплати за опублікований матеріал. Та й мені не доводилося чути таких безглуздих балачок. Їх, напевне, ведуть недоброзичливі люди, яким такі чутки на руку. Насправді я підтримую рішення створити комунальну газету, але зовсім з інших причин. Вважаю, що таке видання є свого роду підвалиною місцевого самоврядування. До речі, в багатьох містах існують комунальні ЗМІ і доволі успішно розвиваються. Я хочу, щоб ця газета була не для міського голови чи депутатів міської ради, а для коломийської громади. А коли ж співатимуть оди на шпальтах цієї газети, я перша виступлю проти неї. Пригадую, що місцеві видання пропонували свої послуги щодо розміщення інформації зовсім безкоштовно, але й вони не зможуть вмістити на сторінках всю площину питань міської ради, бо тоді й ці видання вже будуть зовсім іншого напрямку. Я позитивно ставлюся до конкуренції і вважаю, що немає нічого поганого, коли в місті буде ще один ЗМІ.
– Які бачите перспективи розвитку малого та середнього бізнесу на Коломийщині?
– На мою думку, головне не перешкоджати людям розвивати бізнес. Незабаром на засіданні комісії ми будемо говорити про внесення податків. Ми чудово розуміємо, що необхідно поповнювати бюджет міста, але й вимагати неможливого також не можна, повинен бути баланс. Щодо мікроклімату в Коломиї, то він формується «вгорі», все йде від влади країни. Я вважаю, що нам потрібне громадянське суспільство, а з прийняттям нового закону у нас не будуть представлені громадські організації, молоді люди з генеруючими ідеями. Нещодавно ми брали участь у написанні інвестиційних програм у рамках транскординаційного співробітництва, в яке входить Угорщина, Словаччина та Румунія з 2007 по 2013 рік. Декілька коломийських підприємств також візьмуть у ньому участь. І дуже хочеться, аби хтось з них виграв ґрант, адже наш бізнес тоді вийде на новий рівень.
– Торік Ви були одним з організаторів конкурсу «Кращий підприємець року». Чи плануєте такий конкурс цьогоріч?
– Цей конкурс закладений у програмі і буде проводитися щорічно. Переможці визначаються у відповідних галузях і отримують премію. Учасниками стають самодостатні люди, які утвердили бізнес без титулованих батьків.
– Останнім часом частіше лунає думка про те, що Україна зійшла зі свого геополітичного курсу в європейському напрямі. Як Ви вважаєте, куди рухається Україна?
– Тепер Україна стоїть на місці, вона нікуди не рухається: ні до ЄС, ні до Росії. Визначальним фактором у напрямі країни стануть майбутні парламентські вибори. Я хоч не скептик, але гадаю, що на політичній арені мало що зміниться, тим більше, з такою виборчою системою. Ми й надалі бачитимемо ті самі обличчя. Зараз у державі надзвичайно складна ситуація. Я вважаю, що через рік, коли відбудуться вибори, можна вже говорити про те, в якому напрямку рухається країна.
– На Вашу думку, є майбутнє у жінок в українській політиці?
– Мені дуже імпонує, коли жінки-члени Європарламенту з короткими стрижками зі своїми віковими переконаннями впливають на політику (посміхається). Бо за кордоном жінка виступає у ролі товариша, а в нас вона не має такої підтримки. Я колись мала необережність подати свою кандидатуру на вибори очільника міста, де виливалося багато бруду, однак мала силу вистояти. Це для мене був добрий урок, урок мужності. Та попри все нас люди обирають, покладають свої надії, тому жінки, на мою думку, мають політичне майбутнє. Жінки тепер мають чудову можливість довести свою силу та вміння впливати на рішення державного рівня. Я вірю в наші сили!
Коломийські Вісти
Новини Коломиї
Комментариев нет:
Отправить комментарий